| | | | |
| остоги́джений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | остоги́джений | остоги́джена | остоги́джене | остоги́джені |
| родовий | остоги́дженого | остоги́дженої | остоги́дженого | остоги́джених |
| давальний | остоги́дженому | остоги́дженій | остоги́дженому | остоги́дженим |
| знахідний | остоги́джений, остоги́дженого | остоги́джену | остоги́джене | остоги́джені, остоги́джених |
| орудний | остоги́дженим | остоги́дженою | остоги́дженим | остоги́дженими |
| місцевий | на/в остоги́дженому, остоги́дженім | на/в остоги́дженій | на/в остоги́дженому, остоги́дженім | на/в остоги́джених |
