| остро́г – іменник чоловічого роду | ||
| (тюрма; у давній Русі – огороджене селище) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | остро́г | остро́ги |
| родовий | остро́гу | остро́гів |
| давальний | остро́гу, остро́гові | остро́гам |
| знахідний | остро́г | остро́ги |
| орудний | остро́гом | остро́гами |
| місцевий | на/в остро́зі | на/в остро́гах |
| кличний | остро́гу* | остро́ги* |
| [іст., арх.] |