| | | | |
| острокінча́стий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | острокінча́стий | острокінча́ста | острокінча́сте | острокінча́сті |
| родовий | острокінча́стого | острокінча́стої | острокінча́стого | острокінча́стих |
| давальний | острокінча́стому | острокінча́стій | острокінча́стому | острокінча́стим |
| знахідний | острокінча́стий | острокінча́сту | острокінча́сте | острокінча́сті |
| орудний | острокінча́стим | острокінча́стою | острокінча́стим | острокінча́стими |
| місцевий | на/в острокінча́стому, острокінча́стім | на/в острокінча́стій | на/в острокінча́стому, острокінча́стім | на/в острокінча́стих |
