| | |
| осуджа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (піддаватися осудові) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осуджа́тися, осуджа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осуджа́ймося, осуджа́ймось |
| 2 особа | осуджа́йся, осуджа́йсь | осуджа́йтеся, осуджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осуджа́тимуся, осуджа́тимусь | осуджа́тимемося, осуджа́тимемось, осуджа́тимемся |
| 2 особа | осуджа́тимешся | осуджа́тиметеся, осуджа́тиметесь |
| 3 особа | осуджа́тиметься | осуджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осуджа́юся, осуджа́юсь | осуджа́ємося, осуджа́ємось, осуджа́ємся |
| 2 особа | осуджа́єшся | осуджа́єтеся, осуджа́єтесь |
| 3 особа | осуджа́ється | осуджа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осуджа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осуджа́вся, осуджа́всь | осуджа́лися, осуджа́лись |
| жін. р. | осуджа́лася, осуджа́лась |
| сер. р. | осуджа́лося, осуджа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осуджа́вшись |
