| осу́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осу́джений | осу́джена | осу́джене | осу́джені |
| родовий | осу́дженого | осу́дженої | осу́дженого | осу́джених |
| давальний | осу́дженому | осу́дженій | осу́дженому | осу́дженим |
| знахідний | осу́джений, осу́дженого | осу́джену | осу́джене | осу́джені, осу́джених |
| орудний | осу́дженим | осу́дженою | осу́дженим | осу́дженими |
| місцевий | на/в осу́дженому, осу́дженім | на/в осу́дженій | на/в осу́дженому, осу́дженім | на/в осу́джених |