| осява́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | осява́тися, осява́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | осява́тиметься | осява́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | осява́ється | осява́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| осява́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | осява́вся, осява́всь | осява́лися, осява́лись |
| жін. р. | осява́лася, осява́лась | |
| сер. р. | осява́лося, осява́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осява́вшись | ||