| осяйну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (залити світлом; осяйнути) | ||
| Інфінітив | осяйну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осяйні́мо, осяйні́м | |
| 2 особа | осяйни́ | осяйні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осяйну́ | осяйнемо́, осяйне́м |
| 2 особа | осяйне́ш | осяйнете́ |
| 3 особа | осяйне́ | осяйну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осяйну́в | осяйну́ли |
| жін.р. | осяйну́ла | |
| сер.р. | осяйну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осяйну́вши | ||