| ося́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ося́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ося́юватиме | ося́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ося́ює | ося́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ося́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ося́ював | ося́ювали |
| жін. р. | ося́ювала | |
| сер. р. | ося́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ося́ювавши | ||