| ося́яний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ося́яний | ося́яна | ося́яне | ося́яні |
| родовий | ося́яного | ося́яної | ося́яного | ося́яних |
| давальний | ося́яному | ося́яній | ося́яному | ося́яним |
| знахідний | ося́яний, ося́яного | ося́яну | ося́яне | ося́яні, ося́яних |
| орудний | ося́яним | ося́яною | ося́яним | ося́яними |
| місцевий | на/в ося́яному, ося́янім | на/в ося́яній | на/в ося́яному, ося́янім | на/в ося́яних |