| осі́дло1 – іменник середнього роду | ||
| (житло, помешкання) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | осі́дло | осі́дла |
| родовий | осі́дла | осі́дел |
| давальний | осі́длу | осі́длам |
| знахідний | осі́дло | осі́дла |
| орудний | осі́длом | осі́длами |
| місцевий | на/в осі́длі | на/в осі́длах |
| кличний | осі́дло* | осі́дла* |
| [рідко] |