| | |
| осіменя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осіменя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осіменя́ймо |
| 2 особа | осіменя́й | осіменя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіменя́тиму | осіменя́тимемо, осіменя́тимем |
| 2 особа | осіменя́тимеш | осіменя́тимете |
| 3 особа | осіменя́тиме | осіменя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіменя́ю | осіменя́ємо, осіменя́єм |
| 2 особа | осіменя́єш | осіменя́єте |
| 3 особа | осіменя́є | осіменя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осіменя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осіменя́в | осіменя́ли |
| жін. р. | осіменя́ла |
| сер. р. | осіменя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осіменя́вши |
