| осі́нений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осі́нений | осі́нена | осі́нене | осі́нені |
| родовий | осі́неного | осі́неної | осі́неного | осі́нених |
| давальний | осі́неному | осі́неній | осі́неному | осі́неним |
| знахідний | осі́нений, осі́неного | осі́нену | осі́нене | осі́нені, осі́нених |
| орудний | осі́неним | осі́неною | осі́неним | осі́неними |
| місцевий | на/в осі́неному, осі́ненім | на/в осі́неній | на/в осі́неному, осі́ненім | на/в осі́нених |
| [рідко] | ||||