| | |
| отира́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отира́ймо |
| 2 особа | отира́й | отира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отира́тиму | отира́тимемо, отира́тимем |
| 2 особа | отира́тимеш | отира́тимете |
| 3 особа | отира́тиме | отира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отира́ю | отира́ємо, отира́єм |
| 2 особа | отира́єш | отира́єте |
| 3 особа | отира́є | отира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отира́в | отира́ли |
| жін. р. | отира́ла |
| сер. р. | отира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отира́вши |
