| | |
| оторо́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оторо́чуватися, оторо́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | оторо́чуватиметься | оторо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | оторо́чується | оторо́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оторо́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оторо́чувався, оторо́чувавсь | оторо́чувалися, оторо́чувались |
| жін. р. | оторо́чувалася, оторо́чувалась |
| сер. р. | оторо́чувалося, оторо́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оторо́чувавшись |
