| оторфо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оторфо́ваний | оторфо́вана | оторфо́ване | оторфо́вані |
| родовий | оторфо́ваного | оторфо́ваної | оторфо́ваного | оторфо́ваних |
| давальний | оторфо́ваному | оторфо́ваній | оторфо́ваному | оторфо́ваним |
| знахідний | оторфо́ваний | оторфо́вану | оторфо́ване | оторфо́вані |
| орудний | оторфо́ваним | оторфо́ваною | оторфо́ваним | оторфо́ваними |
| місцевий | на/в оторфо́ваному, оторфо́ванім | на/в оторфо́ваній | на/в оторфо́ваному, оторфо́ванім | на/в оторфо́ваних |
| [рідко] | ||||