| | |
| оточа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оточа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оточа́ймо |
| 2 особа | оточа́й | оточа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оточа́тиму | оточа́тимемо, оточа́тимем |
| 2 особа | оточа́тимеш | оточа́тимете |
| 3 особа | оточа́тиме | оточа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оточа́ю | оточа́ємо, оточа́єм |
| 2 особа | оточа́єш | оточа́єте |
| 3 особа | оточа́є | оточа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оточа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оточа́в | оточа́ли |
| жін. р. | оточа́ла |
| сер. р. | оточа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оточа́вши |
