| | |
| отруї́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отруї́тися, отруї́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отруї́мося, отруї́мось, отруї́мся |
| 2 особа | отруї́ся, отруї́сь | отруї́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отрую́ся, отрую́сь | отру́їмося, отру́їмось, отру́їмся |
| 2 особа | отру́їшся | отру́їтеся, отру́їтесь |
| 3 особа | отру́їться | отру́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | отруї́вся, отруї́всь | отруї́лися, отруї́лись |
| жін.р. | отруї́лася, отруї́лась |
| сер.р. | отруї́лося, отруї́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отруї́вшись |
