| | |
| отума́нюватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заволікатися туманом, хмарами; затуманюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отума́нюватися, отума́нюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | отума́нюватиметься | отума́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | отума́нюється | отума́нюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отума́нюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отума́нювався, отума́нювавсь | отума́нювалися, отума́нювались |
| жін. р. | отума́нювалася, отума́нювалась |
| сер. р. | отума́нювалося, отума́нювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отума́нювавшись |
