| | |
| оту́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оту́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оту́плюймо |
| 2 особа | оту́плюй | оту́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оту́плюватиму | оту́плюватимемо, оту́плюватимем |
| 2 особа | оту́плюватимеш | оту́плюватимете |
| 3 особа | оту́плюватиме | оту́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оту́плюю | оту́плюємо, оту́плюєм |
| 2 особа | оту́плюєш | оту́плюєте |
| 3 особа | оту́плює | оту́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оту́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оту́плював | оту́плювали |
| жін. р. | оту́плювала |
| сер. р. | оту́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оту́плюваний |
| Безособова форма |
| оту́плювано |
| Дієприслівник |
| оту́плювавши |
