| | |
| отупля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отупля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отупля́ймо |
| 2 особа | отупля́й | отупля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отупля́тиму | отупля́тимемо, отупля́тимем |
| 2 особа | отупля́тимеш | отупля́тимете |
| 3 особа | отупля́тиме | отупля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отупля́ю | отупля́ємо, отупля́єм |
| 2 особа | отупля́єш | отупля́єте |
| 3 особа | отупля́є | отупля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отупля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отупля́в | отупля́ли |
| жін. р. | отупля́ла |
| сер. р. | отупля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отупля́вши |
