| | |
| отуре́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отуре́читися, отуре́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отуре́чмося, отуре́чмось |
| 2 особа | отуре́чся | отуре́чтеся, отуре́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отуре́чуся, отуре́чусь | отуре́чимося, отуре́чимось, отуре́чимся |
| 2 особа | отуре́чишся | отуре́читеся, отуре́читесь |
| 3 особа | отуре́читься | отуре́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | отуре́чився, отуре́чивсь | отуре́чилися, отуре́чились |
| жін.р. | отуре́чилася, отуре́чилась |
| сер.р. | отуре́чилося, отуре́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отуре́чившись |
