| о́тчич – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (закріпачений селянин) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | о́тчич | о́тчичі |
| родовий | о́тчича | о́тчичів |
| давальний | о́тчичеві, о́тчичу | о́тчичам |
| знахідний | о́тчича | о́тчичів |
| орудний | о́тчичем | о́тчичами |
| місцевий | на/в о́тчичеві, о́тчичу, о́тчичі | на/в о́тчичах |
| кличний | о́тчичу | о́тчичі |
| [іст.] |