| | |
| отя́гуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отя́гуватися, отя́гуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отя́гуймося, отя́гуймось |
| 2 особа | отя́гуйся, отя́гуйсь | отя́гуйтеся, отя́гуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отя́гуватимуся, отя́гуватимусь | отя́гуватимемося, отя́гуватимемось, отя́гуватимемся |
| 2 особа | отя́гуватимешся | отя́гуватиметеся, отя́гуватиметесь |
| 3 особа | отя́гуватиметься | отя́гуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отя́гуюся, отя́гуюсь | отя́гуємося, отя́гуємось, отя́гуємся |
| 2 особа | отя́гуєшся | отя́гуєтеся, отя́гуєтесь |
| 3 особа | отя́гується | отя́гуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отя́гуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отя́гувався, отя́гувавсь | отя́гувалися, отя́гувались |
| жін. р. | отя́гувалася, отя́гувалась |
| сер. р. | отя́гувалося, отя́гувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отя́гувавшись |
