| | |
| отягча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отягча́тися, отягча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отягча́ймося, отягча́ймось |
| 2 особа | отягча́йся, отягча́йсь | отягча́йтеся, отягча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отягча́тимуся, отягча́тимусь | отягча́тимемося, отягча́тимемось, отягча́тимемся |
| 2 особа | отягча́тимешся | отягча́тиметеся, отягча́тиметесь |
| 3 особа | отягча́тиметься | отягча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отягча́юся, отягча́юсь | отягча́ємося, отягча́ємось, отягча́ємся |
| 2 особа | отягча́єшся | отягча́єтеся, отягча́єтесь |
| 3 особа | отягча́ється | отягча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отягча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отягча́вся, отягча́всь | отягча́лися, отягча́лись |
| жін. р. | отягча́лася, отягча́лась |
| сер. р. | отягча́лося, отягча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отягча́вшись |
