| | |
| отягчи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (обтяжитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отягчи́тися, отягчи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отягчі́мося, отягчі́мось, отягчі́мся |
| 2 особа | отягчи́ся, отягчи́сь | отягчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отягчу́ся, отягчу́сь | отягчимо́ся, отягчимо́сь, отягчи́мся |
| 2 особа | отягчи́шся | отягчите́ся, отягчите́сь |
| 3 особа | отягчи́ться | отягча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | отягчи́вся, отягчи́всь | отягчи́лися, отягчи́лись |
| жін.р. | отягчи́лася, отягчи́лась |
| сер.р. | отягчи́лося, отягчи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отягчи́вшись |
