| отяжі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | отяжі́лий | отяжі́ла | отяжі́ле | отяжі́лі |
| родовий | отяжі́лого | отяжі́лої | отяжі́лого | отяжі́лих |
| давальний | отяжі́лому | отяжі́лій | отяжі́лому | отяжі́лим |
| знахідний | отяжі́лий, отяжі́лого | отяжі́лу | отяжі́ле | отяжі́лі, отяжі́лих |
| орудний | отяжі́лим | отяжі́лою | отяжі́лим | отяжі́лими |
| місцевий | на/в отяжі́лому, отяжі́лім | на/в отяжі́лій | на/в отяжі́лому, отяжі́лім | на/в отяжі́лих |
| [рідко] | ||||