| | |
| отя́млюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отя́млюватися, отя́млюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отя́млюймося, отя́млюймось |
| 2 особа | отя́млюйся, отя́млюйсь | отя́млюйтеся, отя́млюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отя́млюватимуся, отя́млюватимусь | отя́млюватимемося, отя́млюватимемось, отя́млюватимемся |
| 2 особа | отя́млюватимешся | отя́млюватиметеся, отя́млюватиметесь |
| 3 особа | отя́млюватиметься | отя́млюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отя́млююся, отя́млююсь | отя́млюємося, отя́млюємось, отя́млюємся |
| 2 особа | отя́млюєшся | отя́млюєтеся, отя́млюєтесь |
| 3 особа | отя́млюється | отя́млюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отя́млюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отя́млювався, отя́млювавсь | отя́млювалися, отя́млювались |
| жін. р. | отя́млювалася, отя́млювалась |
| сер. р. | отя́млювалося, отя́млювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отя́млювавшись |
