| | |
| отя́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отя́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отя́млюймо |
| 2 особа | отя́млюй | отя́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отя́млюватиму | отя́млюватимемо, отя́млюватимем |
| 2 особа | отя́млюватимеш | отя́млюватимете |
| 3 особа | отя́млюватиме | отя́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отя́млюю | отя́млюємо, отя́млюєм |
| 2 особа | отя́млюєш | отя́млюєте |
| 3 особа | отя́млює | отя́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отя́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отя́млював | отя́млювали |
| жін. р. | отя́млювала |
| сер. р. | отя́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отя́млювавши |
