| | |
| офа́рблюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | офа́рблюватися, офа́рблюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | офа́рблюймося, офа́рблюймось |
| 2 особа | офа́рблюйся, офа́рблюйсь | офа́рблюйтеся, офа́рблюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офа́рблюватимуся, офа́рблюватимусь | офа́рблюватимемося, офа́рблюватимемось, офа́рблюватимемся |
| 2 особа | офа́рблюватимешся | офа́рблюватиметеся, офа́рблюватиметесь |
| 3 особа | офа́рблюватиметься | офа́рблюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офа́рблююся, офа́рблююсь | офа́рблюємося, офа́рблюємось, офа́рблюємся |
| 2 особа | офа́рблюєшся | офа́рблюєтеся, офа́рблюєтесь |
| 3 особа | офа́рблюється | офа́рблюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| офа́рблюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | офа́рблювався, офа́рблювавсь | офа́рблювалися, офа́рблювались |
| жін. р. | офа́рблювалася, офа́рблювалась |
| сер. р. | офа́рблювалося, офа́рблювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| офа́рблювавшись |
