| | |
| офа́рблювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | офа́рблювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | офа́рблюймо |
| 2 особа | офа́рблюй | офа́рблюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офа́рблюватиму | офа́рблюватимемо, офа́рблюватимем |
| 2 особа | офа́рблюватимеш | офа́рблюватимете |
| 3 особа | офа́рблюватиме | офа́рблюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офа́рблюю | офа́рблюємо, офа́рблюєм |
| 2 особа | офа́рблюєш | офа́рблюєте |
| 3 особа | офа́рблює | офа́рблюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| офа́рблюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | офа́рблював | офа́рблювали |
| жін. р. | офа́рблювала |
| сер. р. | офа́рблювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| офа́рблювавши |
