| офо́рмити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | офо́рмити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | офо́рммо | |
| 2 особа | офо́рм | офо́рмте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офо́рмлю | офо́рмимо, офо́рмим |
| 2 особа | офо́рмиш | офо́рмите |
| 3 особа | офо́рмить | офо́рмлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | офо́рмив | офо́рмили |
| жін.р. | офо́рмила | |
| сер.р. | офо́рмило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| офо́рмлений | ||
| Безособова форма | ||
| офо́рмлено | ||
| Дієприслівник | ||
| офо́рмивши | ||