| | |
| охва́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | охва́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | охва́чуймо |
| 2 особа | охва́чуй | охва́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | охва́чуватиму | охва́чуватимемо, охва́чуватимем |
| 2 особа | охва́чуватимеш | охва́чуватимете |
| 3 особа | охва́чуватиме | охва́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | охва́чую | охва́чуємо, охва́чуєм |
| 2 особа | охва́чуєш | охва́чуєте |
| 3 особа | охва́чує | охва́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| охва́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | охва́чував | охва́чували |
| жін. р. | охва́чувала |
| сер. р. | охва́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| охва́чувавши |
