| | |
| охо́тити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заохочувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | охо́тити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | охо́тьмо |
| 2 особа | охо́ть | охо́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | охо́титиму | охо́титимемо, охо́титимем |
| 2 особа | охо́титимеш | охо́титимете |
| 3 особа | охо́титиме | охо́титимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | охо́чу | охо́тимо, охо́тим |
| 2 особа | охо́тиш | охо́тите |
| 3 особа | охо́тить | охо́тять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| охо́тячи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | охо́тив | охо́тили |
| жін. р. | охо́тила |
| сер. р. | охо́тило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| охо́тивши |
