| охо́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | охо́тний | охо́тна | охо́тне | охо́тні |
| родовий | охо́тного | охо́тної | охо́тного | охо́тних |
| давальний | охо́тному | охо́тній | охо́тному | охо́тним |
| знахідний | охо́тний | охо́тну | охо́тне | охо́тні |
| орудний | охо́тним | охо́тною | охо́тним | охо́тними |
| місцевий | на/в охо́тному, охо́тнім | на/в охо́тній | на/в охо́тному, охо́тнім | на/в охо́тних |
| [рідко] | ||||