| охо́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | охо́чий | охо́ча | охо́че | охо́чі |
| родовий | охо́чого | охо́чої | охо́чого | охо́чих |
| давальний | охо́чому | охо́чій | охо́чому | охо́чим |
| знахідний | охо́чий, охо́чого | охо́чу | охо́че | охо́чі, охо́чих |
| орудний | охо́чим | охо́чою | охо́чим | охо́чими |
| місцевий | на/в охо́чому, охо́чім | на/в охо́чій | на/в охо́чому, охо́чім | на/в охо́чих |