| | |
| очаро́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | очаро́вуватися, очаро́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | очаро́вуймося, очаро́вуймось |
| 2 особа | очаро́вуйся, очаро́вуйсь | очаро́вуйтеся, очаро́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очаро́вуватимуся, очаро́вуватимусь | очаро́вуватимемося, очаро́вуватимемось, очаро́вуватимемся |
| 2 особа | очаро́вуватимешся | очаро́вуватиметеся, очаро́вуватиметесь |
| 3 особа | очаро́вуватиметься | очаро́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очаро́вуюся, очаро́вуюсь | очаро́вуємося, очаро́вуємось, очаро́вуємся |
| 2 особа | очаро́вуєшся | очаро́вуєтеся, очаро́вуєтесь |
| 3 особа | очаро́вується | очаро́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| очаро́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | очаро́вувався, очаро́вувавсь | очаро́вувалися, очаро́вувались |
| жін. р. | очаро́вувалася, очаро́вувалась |
| сер. р. | очаро́вувалося, очаро́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| очаро́вувавшись |
