| | |
| очаро́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | очаро́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | очаро́вуймо |
| 2 особа | очаро́вуй | очаро́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очаро́вуватиму | очаро́вуватимемо, очаро́вуватимем |
| 2 особа | очаро́вуватимеш | очаро́вуватимете |
| 3 особа | очаро́вуватиме | очаро́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очаро́вую | очаро́вуємо, очаро́вуєм |
| 2 особа | очаро́вуєш | очаро́вуєте |
| 3 особа | очаро́вує | очаро́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| очаро́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | очаро́вував | очаро́вували |
| жін. р. | очаро́вувала |
| сер. р. | очаро́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| очаро́вувавши |
