| очноя́мкови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | очноя́мкови́й | очноя́мкова́ | очноя́мкове́ | очноя́мкові́ |
| родовий | очноя́мково́го | очноя́мково́ї | очноя́мково́го | очноя́мкови́х |
| давальний | очноя́мково́му | очноя́мкові́й | очноя́мково́му | очноя́мкови́м |
| знахідний | очноя́мкови́й | очноя́мкову́ | очноя́мкове́ | очноя́мкові́ |
| орудний | очноя́мкови́м | очноя́мково́ю | очноя́мкови́м | очноя́мкови́ми |
| місцевий | на/в очноя́мково́му, очноя́мкові́м | на/в очноя́мкові́й | на/в очноя́мково́му, очноя́мкові́м | на/в очноя́мкови́х |