| | |
| очува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | очува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | очува́ймо |
| 2 особа | очува́й | очува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очува́тиму | очува́тимемо, очува́тимем |
| 2 особа | очува́тимеш | очува́тимете |
| 3 особа | очува́тиме | очува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очува́ю | очува́ємо, очува́єм |
| 2 особа | очува́єш | очува́єте |
| 3 особа | очува́є | очува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| очува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | очува́в | очува́ли |
| жін. р. | очува́ла |
| сер. р. | очува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| очува́вши |
