| очу́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | очу́тися, очу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | очу́ється | очу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | очу́вся, очу́всь | очу́лися, очу́лись |
| жін.р. | очу́лася, очу́лась | |
| сер.р. | очу́лося, очу́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| очу́вшись | ||