| очуті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (очутитися) | ||
| Інфінітив | очуті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | очуті́ймо | |
| 2 особа | очуті́й | очуті́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | очуті́ю | очуті́ємо, очуті́єм |
| 2 особа | очуті́єш | очуті́єте |
| 3 особа | очуті́є | очуті́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | очуті́в | очуті́ли |
| жін.р. | очуті́ла | |
| сер.р. | очуті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| очуті́вши | ||