| | |
| очі́суватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | очі́суватися, очі́суватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | очі́суймося, очі́суймось |
| 2 особа | очі́суйся, очі́суйсь | очі́суйтеся, очі́суйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очі́суватимуся, очі́суватимусь | очі́суватимемося, очі́суватимемось, очі́суватимемся |
| 2 особа | очі́суватимешся | очі́суватиметеся, очі́суватиметесь |
| 3 особа | очі́суватиметься | очі́суватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очі́суюся, очі́суюсь | очі́суємося, очі́суємось, очі́суємся |
| 2 особа | очі́суєшся | очі́суєтеся, очі́суєтесь |
| 3 особа | очі́сується | очі́суються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| очі́суючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | очі́сувався, очі́сувавсь | очі́сувалися, очі́сувались |
| жін. р. | очі́сувалася, очі́сувалась |
| сер. р. | очі́сувалося, очі́сувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| очі́сувавшись |
