| ошалі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ошалі́лий | ошалі́ла | ошалі́ле | ошалі́лі |
| родовий | ошалі́лого | ошалі́лої | ошалі́лого | ошалі́лих |
| давальний | ошалі́лому | ошалі́лій | ошалі́лому | ошалі́лим |
| знахідний | ошалі́лого, ошалі́лий | ошалі́лу | ошалі́ле | ошалі́лих, ошалі́лі |
| орудний | ошалі́лим | ошалі́лою | ошалі́лим | ошалі́лими |
| місцевий | на/в ошалі́лому, ошалі́лім | на/в ошалі́лій | на/в ошалі́лому, ошалі́лім | на/в ошалі́лих |
| [розм.] | ||||