| | | | |
| ошеле́шуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ошеле́шуваний | ошеле́шувана | ошеле́шуване | ошеле́шувані |
| родовий | ошеле́шуваного | ошеле́шуваної | ошеле́шуваного | ошеле́шуваних |
| давальний | ошеле́шуваному | ошеле́шуваній | ошеле́шуваному | ошеле́шуваним |
| знахідний | ошеле́шуваний, ошеле́шуваного | ошеле́шувану | ошеле́шуване | ошеле́шувані, ошеле́шуваних |
| орудний | ошеле́шуваним | ошеле́шуваною | ошеле́шуваним | ошеле́шуваними |
| місцевий | на/в ошеле́шуваному, ошеле́шуванім | на/в ошеле́шуваній | на/в ошеле́шуваному, ошеле́шуванім | на/в ошеле́шуваних |
