| ошинува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ошинува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ошину́ймо | |
| 2 особа | ошину́й | ошину́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошину́ю | ошину́ємо, ошину́єм |
| 2 особа | ошину́єш | ошину́єте |
| 3 особа | ошину́є | ошину́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ошинува́в | ошинува́ли |
| жін.р. | ошинува́ла | |
| сер.р. | ошинува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ошино́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ошино́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| ошинува́вши | ||