| ошкі́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ошкі́рюваний | ошкі́рювана | ошкі́рюване | ошкі́рювані |
| родовий | ошкі́рюваного | ошкі́рюваної | ошкі́рюваного | ошкі́рюваних |
| давальний | ошкі́рюваному | ошкі́рюваній | ошкі́рюваному | ошкі́рюваним |
| знахідний | ошкі́рюваний, ошкі́рюваного | ошкі́рювану | ошкі́рюване | ошкі́рювані, ошкі́рюваних |
| орудний | ошкі́рюваним | ошкі́рюваною | ошкі́рюваним | ошкі́рюваними |
| місцевий | на/в ошкі́рюваному, ошкі́рюванім | на/в ошкі́рюваній | на/в ошкі́рюваному, ошкі́рюванім | на/в ошкі́рюваних |