| оштукату́рювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | оштукату́рювання | |
| родовий | оштукату́рювання | |
| давальний | оштукату́рюванню | |
| знахідний | оштукату́рювання | |
| орудний | оштукату́рюванням | |
| місцевий | на/в оштукату́рюванні, оштукату́рюванню | |
| кличний | оштукату́рювання* |