| | |
| ошука́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ошука́тися, ошука́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ошука́ймося, ошука́ймось |
| 2 особа | ошука́йся, ошука́йсь | ошука́йтеся, ошука́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошука́юся, ошука́юсь | ошука́ємося, ошука́ємось, ошука́ємся |
| 2 особа | ошука́єшся | ошука́єтеся, ошука́єтесь |
| 3 особа | ошука́ється | ошука́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ошука́вся, ошука́всь | ошука́лися, ошука́лись |
| жін.р. | ошука́лася, ошука́лась |
| сер.р. | ошука́лося, ошука́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ошука́вшись |
