| ошу́куватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ошу́куватися, ошу́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ошу́куймося, ошу́куймось | |
| 2 особа | ошу́куйся, ошу́куйсь | ошу́куйтеся, ошу́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошу́куватимуся, ошу́куватимусь | ошу́куватимемося, ошу́куватимемось, ошу́куватимемся |
| 2 особа | ошу́куватимешся | ошу́куватиметеся, ошу́куватиметесь |
| 3 особа | ошу́куватиметься | ошу́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошу́куюся, ошу́куюсь | ошу́куємося, ошу́куємось, ошу́куємся |
| 2 особа | ошу́куєшся | ошу́куєтеся, ошу́куєтесь |
| 3 особа | ошу́кується | ошу́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ошу́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ошу́кувався, ошу́кувавсь | ошу́кувалися, ошу́кувались |
| жін. р. | ошу́кувалася, ошу́кувалась | |
| сер. р. | ошу́кувалося, ошу́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ошу́кувавшись | ||