| ошу́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ошу́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ошу́куймо | |
| 2 особа | ошу́куй | ошу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошу́куватиму | ошу́куватимемо, ошу́куватимем |
| 2 особа | ошу́куватимеш | ошу́куватимете |
| 3 особа | ошу́куватиме | ошу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошу́кую | ошу́куємо, ошу́куєм |
| 2 особа | ошу́куєш | ошу́куєте |
| 3 особа | ошу́кує | ошу́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ошу́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ошу́кував | ошу́кували |
| жін. р. | ошу́кувала | |
| сер. р. | ошу́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ошу́куваний | ||
| Безособова форма | ||
| ошу́кувано | ||
| Дієприслівник | ||
| ошу́кувавши | ||