| | |
| ошу́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ошу́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ошу́куймо |
| 2 особа | ошу́куй | ошу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошу́куватиму | ошу́куватимемо, ошу́куватимем |
| 2 особа | ошу́куватимеш | ошу́куватимете |
| 3 особа | ошу́куватиме | ошу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошу́кую | ошу́куємо, ошу́куєм |
| 2 особа | ошу́куєш | ошу́куєте |
| 3 особа | ошу́кує | ошу́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ошу́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ошу́кував | ошу́кували |
| жін. р. | ошу́кувала |
| сер. р. | ошу́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ошу́куваний |
| Безособова форма |
| ошу́кувано |
| Дієприслівник |
| ошу́кувавши |
